система — Викисловарь
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | систе́ма | систе́мы |
| Р. | систе́мы | систе́м |
| Д. | систе́ме | систе́мам |
| В. | систе́му | систе́мы |
| Тв. | систе́мой систе́мою | систе́мами |
| Пр. | систе́ме | систе́мах |
сис-те́-ма
Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. А. Зализняка).
Корень: -систем-; окончание: -а [Тихонов, 1996].
Произношение
- МФА: ед. ч. [sʲɪˈsʲtʲemə] мн. ч. [sʲɪˈsʲtʲemɨ]
Семантические свойства
Значение
- множество элементов, находящихся в отношениях и связях друг с другом, которое образует определённую целостность, единство ◆ Система ценностей. ◆ Система уравнений. ◆ Периодическая система элементов. ◆ Производственная система. ◆ В целях создания условий для защиты здоровья граждан, повышения долговечности и надёжности внутренних и наружных трубопроводных инженерных систем, сокращения трудозатрат при монтаже, реконструкции и капитальном ремонте, а также уменьшения величины эксплуатационных и энергетических затрат на объектах жилищно-коммунального хозяйства области ПОСТАНОВЛЯЮ: «Указ Губернатора Пермской области», 2004 г. // «Пермский строитель» (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Откроется окно с предложением выбрать метод авторизации и входом в систему выполнения электронных платежей. В. Хорт, «Как обзавестись электронным кошельком», 2008 г. // «Наука и жизнь» (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
- устойчивая закономерность ◆ В его действиях прослеживается система.
- стандартизованное техническое устройство ◆ Оружие новой системы.
- трамвайный жаргон сцепка, работающая по системе многих единиц ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
- матем., разг. то же, что система счисления ◆ Эти последовательности нулей и единиц можно рассматривать как числа, записанные в двоичной системе. Представим их в десятичной системе. Анатолий Голубев, «Поверить алгеброй хорей», 2009 (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
- геол. отложения, образовавшиеся в течение геологической эры ◆ Пермская система является единственной, впервые выделенной на территории СССР.
- разг. комплекс бытовой записывающий и воспроизводящей аппаратуры ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
- мол. объединение, общность хиппи и примыкающих к ним молодёжных течений (в СССР и России) ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
- —
- систематичность, закономерность
- —
- —
- система счисления
- геологическая система
Антонимы
- антисистема
Гиперонимы
- совокупность
Гипонимы
- подсистема; миросистема, экосистема, метасистема, геосистема
Холонимы
- надсистема, пансистема
- —
- —
- —
- —
- эратема
Меронимы
- подсистема, субсистема
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология
Происходит от др.-греч. σύστημα «составленное; составление», далее из σύν (вариант: σύμ; первоначально ξύν) «с, вместе, совместно» + ἵστημι «ставить», далее из праиндоевр. *sta- «стоять». В ряде европейских языков слово заимств. через лат. systema.Русск. система — начиная с Петра I, заимств. через франц. système из лат. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Перевод
Библиография
- Новые слова и значения. Словарь-справочник по материалам прессы и литературы 80-х годов / Под ред. Е. А. Левашова. — СПб. : Дмитрий Буланин, 1997.
Для улучшения этой статьи желательно:
|
Морфологические и синтаксические свойства
| Ед. | система |
| Ед. об. | система |
| Ед. суб. | системата |
| Мн. | системи |
| Мн. сов. | системите |
| Числ. | — |
| Зв. | — |
сис-те-ма
Существительное, женский род, склонение 41.
Корень: -систем-; окончание: -а.
Произношение
Семантические свойства
Значение
- система (аналогично русскому слову) ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
От др.-греч. σύστημα «составленное; составление», далее из σύν (вариант: σύμ; первоначально ξύν) «с, вместе, совместно» + ἵστημι «ставить», далее из праиндоевр. *sta- «стоять». В ряде европейских языков слово заимств. через лат. systema.
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Морфологические и синтаксические свойства
Существительное, женский род.
Корень: —.
Произношение
Семантические свойства
Значение
- система (аналогично русскому слову) ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
- систем
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
Происходит от др.-греч. σύστημα «составленное; составление», далее из σύν (вариант: σύμ; первоначально ξύν) «с, вместе, совместно» + ἵστημι «ставить», далее из праиндоевр. *sta- «стоять». В ряде европейских языков слово заимств. через лат. systema.
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | систе́ма | систе́ми |
| Р. | систе́ми | систе́м |
| Д. | систе́мі | систе́мам |
| В. | систе́му | систе́ми |
| Тв. | систе́мою | систе́мами |
| М. | систе́мі | систе́мах |
| Зв. | систе́мо* | систе́ми* |
сис-те́-ма
Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. А. Зализняка).
Корень:
Произношение
Семантические свойства
Значение
- система (аналогично русскому слову) ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
От др.-греч. σύστημα «составленное; составление», далее из σύν (вариант: σύμ; первоначально ξύν) «с, вместе, совместно» + ἵστημι «ставить», далее из праиндоевр. *sta- «стоять». В ряде европейских языков слово заимств. через лат. systema.
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Определения системы
Существует несколько десятков определений этого понятия. Определение понятия система изменялось не только по форме, но и по содержанию.
Система:- комплекс взаимодействующих компонентов (Л. фон Берталанфи).
- совокупность элементов, находящихся в определённых отношениях друг с другом и со средой (Л. фон Берталанфи).
- целое, составленное из многих частей. Ансамбль признаков. (К. Черри).
- множество взаимосвязанных элементов, обособленное от среды и взаимодействующее с ней, как целое (Ф. И. Перегудов, Ф. П. Тарасенко).
- размещение, множество или собрание вещей, связанных или соотносящихся между собой таким образом, что вместе они образуют некоторое единство, целостность; размещение физических компонентов, связанных или соотносящихся между собой таким образом, что они образуют или действуют как целостная единица» (Дистефано)
- комбинация взаимодействующих элементов, организованных для достижения одной или нескольких поставленных целей (ГОСТ Р ИСО МЭК 15288–2005).
- конечное множество функциональных элементов и отношений между ними, выделенное из среды в соответствии с определенной целью в рамках определенного временного интервала (В. Н. Сагатовский).
- отражение в сознании субъекта (исследователя, наблюдателя) свойств объектов и их отношений в решении задачи исследования, познания (Ю. И. Черняк).
- система S на объекте А относительно интегративного свойства (качества) есть совокупность таких элементов, находящихся в таких отношениях, которые порождают данное интегративное свойство (Е. Б. Агошкова, Б. В. Ахлибининский).
- совокупность интегрированных и регулярно взаимодействующих или взаимозависимых элементов, созданная для достижения определенных целей, причем отношения между элементами определены и устойчивы, а общая производительность или функциональность системы лучше, чем у простой суммы элементов (PMBOK).
- устройство, которое принимает один или более входов и генерирует один или более выходов. (Дреник)
- устройство, процесс или схема, которое ведет себя согласно некоторому предписанию; функция системы состоит в оперировании во времени информацией и (или) энергией и (или) материей для производства информации и (или) энергии и (или) материи» (Д. Эллис, Ф. Людвиг).
- математическая абстракция, которая служит моделью динамического явления» (Г. Фриман).
- интегрированная совокупность взаимодействующих элементов, предназначенная для кооперативного выполнения заранее определенной функции (Р. Гибсон).
- это множество объектов вместе с отношениями между объектами и между их атрибутами (А. Холл, Р. Фейджин).
- собрание сущностей или вещей, одушевленных или неодушевленных, которое воспринимает некоторые входы и действует согласно им для производства некоторых выходов, преследуя при этом цель максимизации определенных функций входов и выходов» (Р. Кершнер).
- это ограниченная в пространстве и во времени область, в которой части-компоненты соединены функциональными отношениями» (Дж. Миллер).
- с математической точки зрения — это некоторая часть мира, которую в любое данное время можно описать, приписав конкретные значения некоторому множеству переменных; это не просто совокупность единиц (частиц, индивидов), когда каждая единица управляется законами причинной связи, действующей на нее, а совокупность отношений между этими единицами. Чем более тесно взаимосвязаны отношения, тем более организована система, образованная этими отношениями.(А. Рапопорт).
- множество действий (функций), связанных во времени и пространстве множеством практических задач по принятию решений и оценке поведения, то есть задач управления» (С. Сенгупта, Р. Акофф).
- термин, который используется для обозначения по меньшей мере двух различных понятий: регулярного, или упорядоченного, устройства, состоящего из элементов или частей, взаимосвязанных и действующих как одно целое; совокупности, или группы элементов (частей), необходимых для выполнения некоторой операции» (А. Уилсон, М. Уилсон).
- непустое множество элементов, содержащее по крайней мере два элемента, причем элементы этого множества находятся между собой в определенныхvотношениях, связях» (Г. Крёбер).
- абстрактная система или просто система, которая представляет собой частично соединенное множество абстрактных объектов, являющихся компонентами системы. Компоненты системы могут быть ориентированными или неориентированными; число их может быть конечным или бесконечным; каждый из них может определяться конечным или бесконечным числом основных переменных» (Л. Заде, Ч. Дезоер).
- это множество связанных действующих элементов (О. Ланге).
- любая форма распределения активности в цепи, рассматриваемая каким-либо наблюдателем как закономерная (Г. Паск).
- множество связанных между собой компонентов той или иной природы, упорядоченное по отношениям, обладающим вполне определенными свойствами; это множество характеризуется единством, которое выражается интегральных свойствах и функциях множества (В. С. Тюхтин).
- это разнообразие отношений и связей элементов множества, составляющее целостное единство. Под системой имеет смысл понимать организованное множество, образующее целостное единство» (А. Д. Урсул).
- это только такой комплекс избирательно вовлеченных компонентов, у которых взаимодействие и взаимоотношение приобретают характер взаимосодействия компонентов на получение фокусированного полезного результата (П. К. Анохин).
- совокупность любым способом выделенных из остального мира реальных или воображаемых элементов. Эта совокупность является системой, если: заданы связи, существующие между этими элементами; каждый из элементов внутри себя считается неделимым; с миром вне системы система взаимодействует как целое; при эволюции во времени совокупность будет считаться одной системой, если между ее элементами в разные моменты времени можно провести однозначное соответствие. Соответствие должно быть именно однозначным, а не взаимнооднозначным. Упорядоченность во времени не является обязательным признаком; если есть дивергенция, можно считать все одной системой, а можно выделить в системе подсистемы (Л. А. Блюменфельд).
- множества объектов, на котором реализуется заранее определенное отношение с фиксированными свойствами. Двойственным ему будет определение системы как множества объектов, которые обладают заранее определенными свойствами с фиксированными между ними отношениями. (А. И. Уемов).
Система
Понятие системы
Закономерности систем
Системный анализ
Методика системного анализа
На главную страницу
Закономерности во взаимоотношениях между объектами — Офтоп на vc.ru
Мы живем в сложном мире и не всегда понимаем, что происходит вокруг. Мы видим людей которые становятся успешными не заслужив этого и тех, кто действительно достоин успеха, но остается в безвестности. Мы не уверены в завтрашнем дне, мы все больше закрываемся.
Чтобы объяснить непонятные нам вещи, мы придумывали шаманов и гадалок, легенды и мифы, университеты, школы и онлайн-курсы, но это, кажется, не помогло. Когда мы учились в школе, нам показывали картинку ниже и спрашивали, что случится, если потянуть за нитку.
Со временем большинство из нас научались давать правильный ответ на этот вопрос. Однако затем мы выходили в открытый мир, и наши задачи начинали выглядеть так:
Это вело к фрустрации и апатии. Мы стали похожими на мудрецов из притче о слоне, каждый из которых видит лишь маленькую часть картины и не может сделать правильный вывод об объекте. У каждого из нас свое непонимание мира, нам сложно коммуницировать его друг с другом, и это делает нас еще более одинокими.
Дело в том, что мы живем в век двойного сдвига парадигмы. С одной стороны, мы отходим от механистической парадигмы общества, доставшейся нам от индустриального века. Мы понимаем, что входы, выходы и мощности не объясняют всего разнообразия мира вокруг нас, и зачастую на него гораздо сильнее влияют социокультурные аспекты общества.
С другой стороны, огромное количество информации и глобализация ведут к тому, что вместо аналитического анализа независимых величин мы должны изучать взаимозависимые объекты, неделимые на отдельные составляющие.
Кажется, что от умения работать с этими парадигмами зависит наше выживание, и для этого нам нужен инструмент, как когда-то нужны были инструменты для охоты и обработки земли.
Одним из таких инструментов является теория систем. Ниже будут примеры из теории систем и ее общие положения, будет больше вопросов чем ответов и, надеюсь, будет немного вдохновения узнать об этом больше.
Теория систем
Теория систем — это довольно молодая наука на стыке большого количества фундаментальных и прикладных наук. Это своего рода биология от математики, которая занимается описанием и объяснением поведения тех или иных систем и общего между этим поведением.
Существует множество определений понятия системы, вот одно их них. Система — множество элементов, находящихся в отношениях, которое образует определенную целостность структуры, функции и процессов.
В зависимости от целей исследований, системы классифицируют:
- по наличию взаимодействия с внешним миром — открытые и закрытые;
- по количество элементов и сложности взаимодействия между ними — простые и сложные;
- по возможности наблюдения всей системы полностью – малые и большие;
- по наличию элемента случайности — детерминированные и недетерминированные;
- по наличию у системы цели — казуальные и целенаправленные;
- по уровню организации — диффузные (случайные блуждания), организованные (наличие структуры) и адаптивные (структура подстраивается под изменения вовне).
Также у систем существуют особые состояния, изучение которых дает понимание о поведении системы.
- Устойчивый фокус. При небольших отклонениях, система снова возвращается в исходное состояния. Пример — маятник.
- Неустойчивый фокус. Небольшое отклонение выводит систему из равновесия. Пример — конус, поставленный острием на стол.
- Цикл. Некоторые состояния системы циклически повторяются. Пример — история разных стран.
- Сложное поведение. Поведение системы обладает структурой, но она настолько сложна, что предсказать будущее состояние системы не представляется возможным. Пример — цены на акции на бирже.
- Хаос. Система полностью хаотична, в ее поведении полностью отсутствует структура.
Зачастую при работе с системами, мы хотим сделать их лучше. Поэтому нужно задавать себе вопрос, в какое особое состояние мы хотим ее привести. Идеально, если интересующее нас новое состояние является устойчивым фокусом, тогда мы можем быть спокойны, что если мы достигнем успеха, то он не исчезнет на следующий день.
Сложные системы
Мы все чаще встречаем вокруг нас сложные системы. Здесь я не нашел звучащих терминов в русском языке, поэтому придется говорить на английском. Существует два принципиально разных понятия сложности.
Первый (complicatedness) — означает некоторую сложность устройства, которая применяется к навороченным механизмам. Такой вид сложности зачастую порождает неустойчивость системы к малейшим изменениям в окружающей среде. Так, если на заводе остановится один из станков, он может вывести из строя весь процесс.
Второй (complexity) — означает сложность поведения, например, биологических и экономических систем (либо их эмуляций). Такое поведение напротив сохраняется даже при некоторых изменениях окружающей среды или состояния самой системы. Так, при уходе крупного игрока с рынка, игроки меньше поделят его долю между собой, и ситуация стабилизируется.
Дальше понятие сложность используется именно во втором смысле.
Зачастую сложные системы обладают свойствами, которые способны ввергнуть непосвященного в апатию, и сделать работу с ними трудной и интуитивно непонятной. Такими свойства являются:
- простые правила сложного поведения,
- эффект бабочки или детерминированный хаос,
- эмерджентность.
Простые правила сложного поведения
Мы привыкли, что если нечто демонстрирует сложное поведение, то оно, скорее всего, сложно устроено внутри. Поэтому мы видим закономерности в случайных событиях и пытаемся объяснить непонятные нам вещи происками злых сил.
Однако это не всегда так. Классическим примером простого внутреннего устройства и сложно внешнего поведения является игра «Жизнь». Она состоит из нескольких простых правил:
- вселенная — клетчатая плоскость, есть начальное расположение живых клеток.
- в следующий момент времени живая клетка живет, если у нее два или три соседа;
- иначе она умирает от одиночества или перенаселения;
- в пустой клетке, рядом с которой ровно три живые клетки, зарождается жизнь.
В целом, для написания программы, которая будет реализовывать эти правила, потребуется пять-шесть строчек кода.
При этом данная система может производить довольно сложные и красивые шаблоны поведения, так что не видя самих правил их сложно угадать. И уж точно сложно поверить, что это имплементируется несколькими строчками кода. Возможно, реальный мир также построен на нескольких простых законах, которые мы еще не вывели, а все безграничное многообразие порождается этим набором аксиом.
Эффект бабочки
В 1814 году Пьер-Симон Лаплас предложил мысленный эксперимент, заключающийся в существовании разумного существа, способного воспринять положение и скорость каждой частицы вселенной и знающего все законы мира. Вопрос заключался в теоретической способности такого существа предсказывать будущее вселенной.
Данный эксперимент вызвал множество споров в научных кругах. Ученые, вдохновленные прогрессом в вычислительной математике, склонялись к положительному ответу на данный вопрос.
Да, мы знаем, что принцип квантово
СИСТЕМА – Академічний тлумачний словник української мови
СИСТЕ́МА, и, жін.
1. Порядок, зумовлений правильним,
планомірним розташуванням та взаємним зв’язком
частин чого-небудь. Бажаючи дати кілька коротеньких
заміток про деякі питання нашої мови, я не буду
додержуватися якоїсь певної системи в виборі тем (Володимир Самійленко,
II, 1958, 365); Він [І. Франко] читав усе, що попадало
в руки, без плану і без системи: Шекспіра, Шіллера,
Клопштока, Гете, Гейне, Гомера, Софокла, біблію
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); Танковий бій мій генерал
провадить на [у] скаженому темпі. Даючи волю й ініціативу
групам танків, він залізною рукою тримає все в єдиній
системі (Юрій Яновський, I, 1958, 341); Під час запису,
..приведення в систему матеріалу фольклорист [О. В.
Маркович] надавав великого значення приміткам, що допомагали
скласти уявлення про середовище побутування прислів’їв
і приказок (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 30);
// Продуманий
план. Тепер, скінчивши з діловим боком своєї праці,
познайомлю Вас, шановний добродію, і з самою системою,
або планом роботи (Панас Мирний, V, 1955, 360); Оглядала
[Любов Прохорівна місто] без якоїсь системи (Іван Ле,
Міжгір’я, 1953, 26);
// Заведений, прийнятий порядок.
Обговорення трудящими проектів законів та інших
рішень як загальнодержавного, так і місцевого значення
повинно стати системою (Програма КПРС, 1961, 91);
— Потім ще одне, товариші, — продовжував Зозуля.
— Мені здається, що у вас неправильна система оплати
(Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 482); Кращі вчителі
організують заняття так, щоб кожен учень працював повну
годину. Там, де дозріли для цього умови, переводимо
школи на кабінетну систему навчання (Радянська Україна, 12.II
1972, 1); Система заробітної плати може бути
відрядною (Підручник шофера.., 1960, 318).
Карткова система див. картковий; Паспортна система
див. паспортний.
▲ Акордна система оплати [праці] див. акордний 2.
2. бот., зоол. Класифікація. До досліджень, які відкрили дуалістичну природу лишайникового організму, систематикам було дуже важко знайти місце лишайників в системі рослинного світу (Український ботанічний журнал, XIII, 1, 1956, 15).
3. Форма організації, будова чого-небудь (державних,
політичних, господарських одиниць, установ і т. ін.).
Особливо важливе місце в усій судовій системі нашої
країни займає народний суд (Радянський суд, 1951, 60);
Яскравим виявом соціалістичного демократизму є наша
виборча система (Київська правда, 27.X 1950, 3);
// Форма
суспільного устрою; формація. При рабовласницькій системі
в раба не могло бути ніякої зацікавленості в праці
(Історія СРСР, I, 1956, 23); Жовтнева революція вирвала
Росію — одну з найбільших країн світу — з системи
імперіалізму (Комуніст України, 4, 1968, 6).
▲ Мажоритарна виборча система див. мажоритарний;
Світова система соціалізму див. соціалізм; Світова
соціалістична система див. соціалістичний.
4. Сукупність яких-небудь елементів, одиниць, частин,
об’єднуваних за спільною ознакою, призначенням.
Основним завданням курсу сучасної української мови є
вивчення її граматичної будови (морфології, словотвору,
синтаксису), фонетичної системи і словникового складу
(Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 3);
// у сполуч. із сл. річка, ріка та власними назвами річок.
Річка з її притоками. Система Дніпра.
▲ Метрична система мір див. метричний; Періодична
система елементів див. періодичний; Річкова (водна)
система — сукупність природних і штучних водойм.
Потоки талої води утворювали річкові системи (Історія СРСР, I, 1956, 4); Величезна річкова система інтенсивно
розмивала гори, а продукти їх руйнування відкладала в
Каракумах (Наука і життя, 11, 1967, 48).
5. Сукупність принципів, які є основою певного
вчення. Воздвиженський взяв білет, йому вийшов Гегель.
Він почав розказувати його систему.. і почав збиватись
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 365); К. Д. Ушинський — ..творець
оригінальної, основаної на принципі народності і
демократизму педагогічної системи (Видатні вітчизняні географи..,
1954, 83); Величезну допомогу актору, який шукає
справжньої майстерності, надає система Станіславського.
Саме вона спрямована на боротьбу з ремісництвом,
..утверджуючи єдино життєві в наших умовах
шляхи творчого перевтілення (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 33);
// Сукупність способів, методів, прийомів здійснення
чого-небудь. Система контролю — дійовий засіб
удосконалення керівництва комуністичним будівництвом
на основі справді демократичних принципів, надійна
зброя боротьби з бюрократизмом і тяганиною, школа
комуністичного виховання мас (Резолюція XXII з’їзду КПРС.., 1961,
24); Втілення в життя нової системи планування й
економічного стимулювання — одне з найважливіших
завдань, поставлених партією на найближчі роки (Комуніст України, 12, 1966, 35); Розробляючи систему удобрення,
в першу чергу необхідно вирішити питання про те, чи
потребує даний ґрунт зміни (Добрива та їх використання, 1956, 148);
Система управління.
6. Будова, структура, що становить єдність закономірно
розташованих та функціонуючих частин. — Щоб
бути психологом, треба знати анатомію й фізіологію
нервової системи (Олесь Донченко, II, 1956, 202); З корінця зародка
[капусти] розвивається головний корінь, який своїм
розгалуженням утворює досить розвинену кореневу
систему (Овочівництво, 1956, 194);
// Технічний комплекс, що
складається із взаємозв’язаних споруд, механізмів,
машин і т. ін. Енергетичні системи. Це слово народилося
ще в 20-х роках, коли вперше об’єдналося кілька
електростанцій Ленінградської області (Знання та праця, 10, 1972,
8); Система мащення [двигуна] забезпечує надходження
мастилаф на тертьові поверхні деталей. В неї входять
картер, насос, маслопроводи, фільтр, контрольні пристрої
тощо (Зернові комбайни, 1957, 152); Розсадні теплиці
для зимового вирощування розсади огірків і помідорів
потрібно спеціально обладнувати посиленою системою
огрівання та електропідсвічування (Овочівництво, 1956,
142); Система освітлення автомобіля призначена в
основному для забезпечення нормальних умов при роботі
вночі (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 234);
// Марка, тип, конструкція
яких-небудь машин, їх частин і т. ін. [Мирон:] Вчора
приземлився у тебе німець на винищувачі.. Літак нової
системи (Олександр Корнійчук, II, 1955, 17); В сірих шинелях, з
гвинтівками всіх систем обступили [бійці] ґанок, похмуро
смалять махорку (Олесь Гончар, II, 1959, 19); Система парашута;
// Сукупність предметів, пристроїв і т. ін. однакового
призначення. Тільки система супутників здатна
безперервно спостерігати атмосферні процеси, що
відбуваються в масштабах всієї планети (Радянська Україна, 22.V
1962, 3);
// Сукупність господарчих одиниць, установ,
об’єднаних організаційно. Система освіти, з одного
боку, має забезпечити суспільство, в тому числі й народне
господарство, висококваліфікованими кадрами. З другого
боку, вона має задовольнити потребу населення в
здобутті освіти (Наука і життя, 9, 1971, 3); Система
охорони здоров’я.
▲ Вегетативна нервова система див. вегетативний;
Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний;
Геоцентрична система світу див. геоцентричний; Друга
сигнальна система див. сигнальний; Коридорна система
див. коридорний; Лімфатична система див. лімфатичний;
Модульна система див. модульний; Периферична
нервова система див. периферичний; Перша сигнальна
система див. сигнальний; Повідцева система див.
повідцевий; Саморегулююча система див. саморегулюючий;
Симпатична нервова система див. симпатичний; Соматична
нервова система див. соматичний; Сонячна система
див. сонячний; Центральна нервова система див.
центральний.
7. геол. Сукупність верств гірських порід, що
характеризується певними викопними фауною і флорою.
▲ Дисперсна система див. дисперсний.
Класифікація систем. Прості та складні системи
1. Класифікаційні ознаки систем
2. Характеристика простих та складних систем
3. Стани складних систем
4. Переходи між станами у складних системах
1. Класифікаційні ознаки систем
Класифiкацiя систем ускладнена ix велетенським рiзноманiттям. Тому обмежимося декiлькома головними загальними класифiкацiйними ознаками.
За характером функціональних зв’язків системи поділяються на відкриті, ізольовані, закриті.
У відкритих системах відбувається обмін речовиною та енергією. До цих систем належать всі природні системи. В ізольованих системах (штучних) не відбувається обміну речовин та енергії. У закритих системах відбувається лише обмін енергією.
Слід зазначити що, в природі існує три класи сукупностей (систем) : неорганізована; неорганічна; органічна.
Неорганізована сукупність (наприклад, купа каміння або скупчення людей на вулиці) характеризується відсутністю будь-яких ознак або рис внутрішньої організації. У випадках коли складові цієї сукупності покидають її, то складові цього об’єднання не зазнають будь-яких змін, що свідчить про відсутність у подібній сукупності цілісних, інтегрованих властивостей. В цьому випадку властивості сукупності вцілому співпадають з сумою властивостей ізольованих складових сукупності. А відтак дана сукупність не має системного характеру.
Неорганічна система характеризується тим, що кожна її частина (складова) здатна функціонувати самостійно.
Органічна система (цілісна єдність) характеризується специфічними властивостями, а саме: ізоляції, інтеграції, цілісності, стабільності, рівноваги, управління, емерджентності. Наведені властивості органічних систем не спостерігаються у жодного елемента системи зокрема.
Слід зазначити, що матеріальні системи мають подвійну природу: інформаційну і матеріальну. Інформаційна програма взаємодії в просторі і часі матеріальних частин поєднує їх у систему.
Розвиток притаманний лише природним системам. Іншими словами розвиток природи відбувається через розвиток систем, з яких вона складається. У свою чергу, розвиток будь-якої системи – це, насамперед, зміна її стану.
Стан системи визначається сукупністю значень характерних для даної системи величин, які називаються параметрами стану.
Наприклад, стан екосистеми визначається її структурою, кількісним складом екологічних ніш, трофічними зв’язками, енергобалансом і ін. Стан економічних систем визначається обсягом товарно-грошових потоків, що проходять через систему, балансом доходів і її витрат, ін. Стан будь-якого організму (тварини або людини) може бути оцінений параметрами обмінних процесів за допомогою яких він обмінюється із зовнішнім середовищем речовиною, енергією та інформацією. У свою чергу обмінні процеси пов’язані з внутрішніми параметрами самого організму: температурою, кров’яним тиском, ін.
За походженням системи можуть бути природними, штучними, змiшаними (рис. 1). Природнi системи характеризуються наявнiстю лише складових природного походження. Це – високогiрнi масиви, заповiднi територii, Антарктида, а також безлiч невеликих систем з мiкроорганiзмами.
Штучнi системи створені людиною для задоволення певних людських потреб. Це – технiчнi споруди рiзноманiтного призначення (машини, технологiчне обладнання, транспортнi засоби тощо), людськi поселения, степовi лiсонасадження тощо.
Змiшанi системи найбiльше розповсюдженi i в залежностi вiд спiввідношення в них складових природного i штучного походження дiляться на природно-штучнi i штучно-природнi.
За складністю або кiлькiстю piвнів, систем розташованi в широкому дiапазонi – вiд найпростiших дворiвневих, складовими яких е елементи (краплина води, молоток, тощо), до суперскладних (бiосфера чи світова економіка), якi налiчують десятки piвнів.
За повнотою системи дiляться на повнi i спрощенi. Спрощення системи може вiдбуватися, в залежностi вiд мети, трьома способами: обмеженням числа piвнів, обмеженням числа пiдсистем, обмеженням як числа її рівнів так i числа пiдсистем. Складнi багаторiвневi системи можуть бути спрощеними за рахунок обмеження кiлькостi piвнів методом «чорного ящика», коли складовi пiдсистеми певного рiвня приймаються як неподiльнi елементи — «чорнi ящики». Спрощення другим способом виконуються виведенням пiдсистеми за межi системи i врахуванням її впливу у виглядi зовнiшнього фактора. Спрощеними (так званi галузевi (предметнi) системи – географiчнi, бiологiчнi, клiматичнi, економiчнi тощо.
За матерiальнiстю складових системи роздiляються на матерiальні, нематерiальнi i комплекснi. Матерiальними (системи, якi охоплюють об’єкти живої i косної природи, людей, штучнi об’єкти. Нематерiальнi системи об’ єднують людськi соцiальнi категорії – мораль, право, культуру, управлiння, етику тощо. До нематерiальних вiдносяться також абстрактнi системи – поняття, закони, гiпотези, закономiрностi. Комплексні системи складаються з матерiальних i нематерiальних частин.
Для вирішення подібних питань і почали розроблятись складні системи. Їх головною особливістю стало те, що окрім відомих і чітко визначених факторів, що впливають на стан і динаміку системи, визнається вплив випадкових, стохастичних факторів. Тобто, визнається можливість зміни і переходу системи в абсолютно непередбачувані стани.
Відразу зауважимо, що розгляд дійсності та взаємопов’язаних явищ і процесів у ній як складної системи не є запереченням класичної науки. Це лише спосіб краще пізнати світ. Факти: як наукового, так і повсякденного характеру демонструють нам, що не все, що відбувається навколо нас можна точно пояснити. Часто потрібно користуватись категорією випадковості, і через призму неї сприймати ці процеси. Новий погляд на функціонування систем є, скоріше, паралельно сформованою концепцією, яка намагається пролити світло на ті моменти, які можуть бути розкритими в межах класичних теорій.
2. Характеристика простих та складних систем
Перш ніж визначити, що ж являє собою складна система, спробуємо розібратись в тому, чим являється система взагалі і чому виникла необхідність протиставлення простих та складних систем. Без цих вихідних понять буде неможливо розкрити внутрішній зміст складних систем.
Система – сукупність взаємопов’язаних елементів, які
Визначення системи
ЗМІСТВведення. 4
1. Основні смислові варіації поняття системи .. 5
2. Характеристика основних визначень системи .. 7
2.1. Підходи до поняття системи .. 8
2.2. Кібернетичні та математичні визначення системи .. 12
2.3. Дескриптивний і конструктивний підходи до визначення системи .. 14
3. Групи розділу всіх понять «системи». 16
Висновки .. 18
Список використаної літератури .. 19 Поняття системи має тривалу історію. Ще в античності було сформульовано тезу про те, що ціле більше суми його частин. Стоки тлумачили систему як світовий порядок. Платон і Арістотель велику увагу приділяли особливостями системи знання і системі елементів (основних якостей і властивостей) світогляду. Поняття системи органічно пов’язане з поняттям цілісності, елемента, підсистеми, зв’язки, відносини, структури, ієрархії, багаторівневості та ін
Термін використовується, коли хочуть охарактеризувати складний об’єкт як єдине ціле. Зазвичай система визначається як сукупність елементів (об’єктів), об’єднаних деякою формою регулярного взаємодії або взаємозалежності для виконання заданої функції.
У понятті «система» на різних етапах її розгляду можна вкладати різний зміст, говорити про систему як би в різних її формах, в залежності від завдання, яке ставить перед собою дослідник. У філософському словнику: система — сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках між собою й утворюючих деякий цілісну єдність.
В даний час існує досить велика кількість визначень «система». Визначення «система» викладено в працях Л. фон Берталанфі, А. Холла, У. Гослінга, Р. Акоффа, К. Уотта та ін
Сучасна наука потребує вироблення чіткого наукового визначення системи. Поняття «система» відноситься до числа найбільш загальних і універсальних дефініцій. Воно використовується по відношенню до самих різних предметів, явищ і процесів. Проведемо аналіз різноманіття вживання поняття «система» покажемо, що воно має давнє коріння і відіграє дуже важливу роль у сучасній культурі, виступає інтегралом сучасного знання, засобом осягнення всього сущого. Разом з тим поняття не однозначно і не жорстко, що робить його виключно креативним.
1. Основні смислові варіації поняття системи
Людина небудь стикався з системами, або створив їх, або піддавав нещадним руйнувань. Перш за все, слід уточнити, що ми розуміємо під системою. Зупинимося на одному визначенні: «система є сукупність або безліч пов’язаних між собою елементів» [1, с. 17].
Чи є відмінність між поняттям «система», «об’єкт» і «річ»? Здавалося б ніякого. «Проте система, будучи об’єктом, річчю і знанням, у той же час виступає чимось складним, взаємопов’язаним, що знаходиться в саморусі» [4, с. 55]. Тому у категорії «система», будучи філософською категорією, на відміну від понять «об’єкт» і «річ» відображає не щось окреме і неподільне, а суперечливу єдність багато чого і єдиного.
Елементи системи можуть представляти собою поняття, в цьому випадку ми маємо справу з понятійної системою. Наприклад, мова як засіб спілкування — є понятійної системою. Елементами системи можуть бути суб’єкти, наприклад гравців у футбольній команді. Нарешті, система може складатися з понять, об’єктів і суб’єктів, як у системі людина — машина, що включає всі три види елементів. Таким чином, система — це сукупність живих або неживих елементів або тих і інших разом. Системи складаються з інших систем, які ми називаємо підсистемами. Оперувати ними нелегко, тому що ми не знаємо, до якої межі здійснювати розбір на підсистеми, або межа «побудови», або «організації».
Невипадково термін вживається в безлічі різних смислових варіаціях.
Слово «система» з’явилося в Стародавній Греції 2000-2500 тис. років тому. Геніальні здогади античних філософів про системність світу. Поняття «система» вживалося нечасто.
«Система — це теорія (наприклад, філософська система Платона)» [4, с. 50]. По всій видимості, цей контекст розуміння системи був найбільш раннім — як тільки виникли перші теоретичні комплекси.
«Система — це класифікація (наприклад, періодична система елементів Д. І. Менделєєва)» [4, с. 50]. Основна проблема класифікацій полягає в тому, щоб вони були суттєвими і систематизували об’єкти з точки зору несуттєвих ознак.
«Система — це завершений метод практичної діяльності (наприклад, реформатора театру К. С. Станіславського)» [4, с. 50]. Такого роду системи складалися в міру виникнення професій, накопичення професійних знань і навичок. Поняття «система» вживали тут не тільки в позитивному сенсі як засіб ефективної діяльності, але і в негативному, позначаючи їм те, що сковує творчість, геніальність.
«Система — деякий спосіб розумової діяльності (наприклад, система числення)» [4, с. 51]. Вони почалися з систем письма та обчислення і розвинулися до інформаційних систем сучасності.
«Система — це сукупність об’єктів природи (наприклад, Сонячна система)» [4, с. 51]. Натуралістичне вживання терміна пов’язане з автономністю, деякою завершеністю об’єктів природи, їх єдність і цілісністю.
«Система — це деякий явище суспільства (наприклад, економічна система, правова система)» [4, с. 51]. Соціальне вживання терміна обумовлено несхожістю і різноманітністю людських суспільств, формування їх складових: правової, управлінської, соціальної та інших систем.
«Система — це сукупність встановлених норм життя, правил поведінки» [4, с. 51]. Мова йде про деяких нормативних системах, які властиві різним сферам життя людей і суспільства. Наприклад, законодавча і моральна системи, які виконують регулятивну функцію у суспільстві.
У Великій Радянській Енциклопедії система визначена як «об’єктивна єдність закономірно зв’язаних один з одним предметів, явищ, а також знань про природу і суспільство».
Однозначність і чіткість поняття прийде чіткість і пізнавальним процедурам відмінності явищ і предметів, що описуються даним поняттям, від інших явищ і предметів. Тому цілком зрозуміле прагнення методологів — системників дати чітке визначення системи. Але вирішити це завдання поки що не вдалося нікому.
Незважаючи на величезний теоретичний доробок, спостерігається неоднозначність поняття категорії «система».
Відповідно до загальної теорії систем:
«Система — це реальна чи мисляча сукупність частин (елементів, сутностей), цілісні властивості якої визначаються зв’язками (відносинами, взаємодіями) між частинами.
Система — це обмежене безліч взаємодіючих елементів. »[1, с. 44].
Фізіолог П.К. Анохін у відомій роботі «Теорія функціональної системи» (1970 р.) привів 12 формулювань поняття системи різних авторів. У підручнику В.Н Волкової і А.А. Денисова «Основи теорії систем і системного аналізу» (1999 р.) автори говорять уже про 30 визначеннях понять «система». Зараз таких формулювань можна було б зібрати в декілька разів більше. Визначення системи постійно еволюціонує.
2.1. Підходи до поняття системи
Підхід до об’єкта як до комплексу взаємодіючих частинПо-перше, як зазначив Берталанфі, поняття системи не є «щось минуще чи якийсь підсумок останніх технічних досягнень … поняття системи так само старо, як стара європейська філософія … і може прослідкувати ще у Аристотеля» [1, с. 80].
Л. Фон Берталанфі — визначив систему як «комплекс взаємодіючих компонентів» або як «сукупність елементів, що перебувають у певних відносини один з одним і з середовищем» [1, с. 44]. Ці поняття досі — основа використання понять «системи».
Зробивши особливий акцент не на тому, що ціле складається з частин, а на тому, що поведінка та властивості цілого визначають взаємодії його частин, Л. Берталанфі перетворив поняття в основу нового, переважно синтетичного погляду на світ. Однак підхід до об’єкта як до комплексу взаємодіючих частин розуміння системи не вичерпується. Існують і інші характеристики.
Вводиться поняття мети
Пізніше у визначення «система» вводиться поняття мети: у трактуванні Анохіна «Системою можна назвати тільки такий комплекс вибірково — залучених компонентів, у яких взаємодія та взаємовідношення набуває характеру взаімосодействія компонентів на отримання фокусированного корисного результату» [3, с. 8].
Розглянемо деякі характерні моменти цього визначення:
§ «… тільки такий комплекс вибірково-залучених компонентів …» Це означає, що, по-перше, не всі компоненти об’єкта можуть стати елементами системи, і, по-друге, існує деяка причина такої вибірковості.
§ «… у яких взаємодія та взаємовідносини набувають характеру взаімосодействія компонентів …» Анохін П.К. стверджує, що, не взагалі «сукупність взаємодіючих компонентів», а сукупність взаімосодействія для чогось конкретного і визначеного важливо у визначенні системи.
§ «… на отримання фокусированного результату» Анохіним П.К. вводиться у визначення поняття системи «системоутворюючого фактора». Причини утворення системи є вузловим в системній теорії.
Саме залучення компонентів або вибір з наявного безлічі відбувається до і в процесі формування мети і відбувається це на основі вихідної потреби. Потреба є причинного системоутворюючий фактор, а мета — функціональний чинник. «Він аргументує ключове значення результату (цілі) діяльності, спрямоване обмежує безліч довільних взаємодій» [1, с. 44]. Таким чином, у визначенні системи вноситься «мета».
У поняття система включають характеристики
В.Н. Садовський і Е.Г. Юдін в поняття «система включають характеристики: взаємопов’язаність елементів системи; система утворює особливу єдність із середовищем, будь-яка система являє собою елемент системи більш високого порядку; елементи будь-якої системи зазвичай виступають елементами більш низького порядку. «Таким чином, система — не тільки деяке ціле, складене з певних взаємодіючих елементів, це сукупність елементів, що володіє певною поведінкою у складі іншої, більш складної системи — навколишнього середовища» [4, с. 53].
Визначення система будуються на основних поняттях: «річ — властивість — відношення».
В.С. Тюхтін розуміє «під системою безліч пов’язаних між собою компонентів тієї або іншої природи, впорядкована по відносинам, що володіє певними властивостями; безліч характеризується єдністю, яка виражається в інтегральних властивостях і функціях множини» [4, с. 53].
Близьке за значенням до цього визначення дає А.І. Уйомов. Система розуміється їм як безліч об’єктів, на яких реалізується заздалегідь певне відношення з фіксованими властивостями. «Іншими словами система — безліч об’єктів, які мають заздалегідь заданими властивостями з фіксованими відносинами між ними» [4, с. 53].
Визначення системи засновані на одній провідної категорії
В якості такої категорії можуть виступати «цілісність», «дуже багато», «єдність», «сукупність», «організація». Наприклад, В.Г. Афанасьєв, спираючись на категорію цілісність, пише: «… слід визначити ціле, цілісну систему як сукупність об’єктів, взаємодія яких обумовлює наявність нових інтегральних якостей, не властивих створює її частинам компонентів» [4, с. 53]. Далі В.Г. Афанасьєв зазначає: «Цілісна система — це така система, в якій внутрішні зв’язки частин між собою є переважаючими по відношенні до руху цих частин і до зовнішнього впливу на них» [4, с. 53). О.М. Авер’янов розуміє систему як обмежену безліч взаємодіючих елементів.
Вводиться в визначення системи спостерігача
Ю.І. Черняк, об’єктом дослідження якого були економічні системи, пише у визначенні «Система є відображення у створенні суб’єкта (дослідника, спостерігача) властивостей об’єктів і їх відносин у вирішенні завдання дослідження, пізнання» [1, с.44]. Пізніше, він же: «Система є відображення на мові спостерігача (дослідника, конструктора) об’єктів, відносин та їх властивостей у вирішенні завдання дослідження, пізнання» [1, с. 44]. Таким чином, зіставляючи еволюцію визначення системи слід зазначити, що спочатку у визначенні з’являються «елементи та зв’язку», потім — «мета», потім — «спостерігач». В економічних системах, якщо не визначити спостерігача (особа, яка приймає рішення, тобто ОПР), то можна не досягти мети, заради якої створюється система.
В основу визначення системи беруть категорію «організація»
Так А.Д. Урсул вважає, що будь-яка реальна система має організацією, але не всяка організація виступає як система. Будь-яка система у великій чи меншою мірою організація. Організацію ж розглядають у двох аспектах: як властивість матерії і як продукт діяльності людини. «Організаційна система — це цілісне утворення направленої дії, що складається з організаційно взаємопов’язаних елементів (людей, колективів) і що володіє функцією» [1, с. 48].
Акофф визначає організацію як «принаймні, частково самоврядну систему», наділену такими характеристиками:
1. Сутність. Організація є системами типу «людина — машина».
2. Структура. Система повинна мати здатність вибирати напрямок діяльності, відповідальність за яку може бути розподілена між елементами системи на основі їх функцій (торгівля, виробництво, проведення розрахунків і т.д.), місце розташування або інших ознак.
3. Комунікація. Комунікація відіграє важливу роль у визначенні поведінки і взаємодії підсистем в організації.
4. Вибір рішення. Учасники повинні розподілити між собою завдання та відповідні напрямки діяльності.
А.А. Богданов вважав, що будь-яка людська діяльність об’єктивно є організуючою або дезорганізуючої. Він вважав, що дезорганізація окремий випадок організації. У всьому світі відбувається боротьба організаційних форм, і в ній перемагають більш організовані форми (неважливо, чи йде мова про економіку, політику, культуру чи ідеології). Це відбувається через те, що організаційна система завжди більше, ніж сума її складових елементів, а дезорганизационное — завжди менше суми своїх частин.
А.А. Богданов вважав, що будь-яку діяльність людини можна розглядати як певний матеріал організаційного досвіду і досліджувати з організаційної точки зору. Це положення ключова позиція сучасного менеджменту. Він одним з перших у світі ввів поняття системності. Стан системи визначається рівновагою протилежностей. Вчений розробив ідею про структурну стійкості системи та її умовах. У самій системі побачив два види закономірностей: формують, регулюючі. Він ввів ряд понять, які характеризують етапи розвитку різних систем: «Комплекс», «кон’югація», «інгресії».
Людина вільна створювати, розвивати або змінювати системи, але виживуть тільки ті з них, які узгоджуються з певними закономірностями, властивими розвитку систем.
2.2. Кібернетичні та математичні визначення системи
У силу специфіки кібернетики та математики — наук, які вивчають формальні і кількісні зв’язки, властивості системи визначаються як формальна взаємозв’язок між спостережуваними ознаками і властивостями. Так вважають М. Месарович і Я. Такахара. Під складної кібернетичної системою розуміється «реальний об’єкт з керуванням і його відображення у створенні дослідника як сукупність моделей, адекватна розв’язуваної задачі» [1, с. 24].З точки зору математики в цьому понятті системи широко використовується теорія множин. «Система — безліч, на якому реалізується заздалегідь дане відношення R з фіксованими властивостями P» [5, с. 54]. Такого розуміння системи дотримуються У. Росс Ешбі, У. Черчмен, Р. Акофф і Л. Арноф. Узагальнене поняття системи можна представити таким чином.
«При P — деяка властивість, R — відношення, m — деяке безліч предметів. Якщо на — m виявиться якесь відношення R, то ще не обов’язково m буде системою. Предмети m утворюють систему лише в тому випадку, якщо на них буде виконуватися певне, який нас цікавить, ставлення. Це означає, що відношення R має володіти яким-небудь фіксованим властивістю »[5, с. 54]. Для Берталанфі — це зв’язок.
Так, за Г. Кантор, «дуже багато є об’єднанням в одне ціле об’єктів, добре помітних нашої інтуїцією чи думкою» [2, с. 7]. Н. Бурбаки вважає, що безліч утворюється з елементів, які мають деякі властивості і знаходяться в деяких відносинах між собою або з елементами інших множин. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що математичний опис системи можна використовувати апарат теорії множин.
Одні з авторів вважають, що системність властива природної та соціальної дійсності і вона об’єктивна. Це автори: О.М. Авер’янов, В.Г. Афанасьєв, В.С. Тюхтін, Є.Ф. Солопов, Н.Ф. Овчинников, А.Є. Фурман та ін
Інші вчені — І. В. Блауберг, В.Н Садовський, Е.Т. Юдін — вважають, що не всі сукупності системи, бо існують неорганізовані сукупності. Тут немає того, що пов’язує, тобто система обов’язково повинна мати системоутворюючий фактор. Крім того, несістемен хаос.
У «Теорії систем і системний аналіз» Ю.П. Сурмін робить висновок, «що системність — це не загальне властивість світу, а лише спосіб його бачення» [5, с. 54]. Він також призводить заперечення цієї точки зору:
§ «Системні — це властивість, яка в значній мірі характерно для деякої сукупності об’єктів. Будь-яка сукупність — система, але не цілісність елементів;
§ хаос характеризує системи: а) нижчими формами зв’язків елементів у порівнянні з системами з вищими формами зв’язку, б) з непізнаними закономірностями; в) які є фоном, шумами для інших систем »[5, с. 54].
Виникає питання про неорганізованих системах, правильніше сказати — сукупностях. Чи є вони системами? Так, так як вони: складаються з елементів, які певним чином між собою пов’язані (купа, юрба і т.д.). І якщо існує зв’язок значить неминуче прояв певних закономірностей (тимчасової або просторовий порядок). «Таким чином, всі сукупності є системами, більш того, матерія взагалі виявляється у формі« систем », тобто система — форма існування матерії »[5, с. 55].
Поняття «система» володіє двома протилежними властивостями: обмеженістю і цілісністю. Перше — це зовнішні властивості системи, а друге — внутрішнє, що набувається в процесі розвитку. Система може бути відмежованої, але не цілісною (наприклад, недобудований будинок), але чим більше система виділена, відмежована від середовища, тим більше вона внутрішньо цілісна, індивідуальна, оригінальна.
Можна дати визначення системи «як відокремленого, взаємно пов’язаного множини, що відбиває об’єктивне існування конкретних окремих взаємозалежних сукупностей тіл і не містить специфічних обмежень, властивих приватним системам» [5, с. 56]. Дане визначення характеризує систему саморушної сукупністю, взаємозв’язком, взаємодією.
Отже, оскільки науковий опис об’єкта передбачає процедури уявного розчленування цілісності, то цілісність являє собою деяке безліч описів. Звідси різноманіття визначень системи: структуроване безліч; безліч, що взаємодіє з оточенням; упорядкована цілісність і т.д.
2.3. Дескриптивний і конструктивний підходи до визначення системи
Існують два принципово різних підходи до визначення системи: дескриптивний і конструктивний. Розглянемо їх специфіку.Дескриптивний підхід грунтується на визнанні того, що системність властива дійсності, що навколишній світ, Всесвіт являє собою деяку сукупність систем, загальну систему систем, що кожна система принципово пізнавана, що всередині системи існує невипадкова зв’язок між її елементами, структурою та функціями, якій ця система виконує.
Звідси дескриптивний підхід до системи полягає в тому, що характер функціонування системи пояснюється її структурою, елементами, що знаходить відображення у визначеннях системи, які називаються дескриптивними. До них належать майже всі визначення, які аналізувалися раніше. Відповідно до дескриптивних підходом, будь-який об’єкт виступає як система, але тільки в тому аспекті, в якому його зовнішній прояв (властивість, функція) задається внутрішнім пристроєм (відношенням, структурою, взаємозв’язками).
«Ідеологія цього підходу проста: все в світі є системи, але лише в певному відношенні» [5, с. 57]. Дескриптивний підхід лежить в основі системного аналізу, який полягає в тому, що обгрунтовано виділяється і осмислюється структура системи, з якої виводять її функцію. Схема може бути такою:
§ Виділення елементів, що мають деяку просторово-часову визначеність;
§ Визначення зв’язків між елементами;
§ Визначення системоутворюючих властивостей, зв’язків і відносин;
§ Аналіз функції системи;
§ Конструктивний підхід носить зворотний характер.
У ньому по заданій функції конструюється відповідна їй структура. При цьому використовується не просто функціональний, але і функціонально-цільовий підхід, тому що система повинна відповідати деяким цілям конструювання. Виділення та побудова системи здійснюється так:
ставиться мета, яку повинна забезпечити система; визначається функція (або функції), що забезпечує (і) досягнення цієї мети;
Підшукується або створюється структура, що забезпечує виконання функції. Мета являє собою стан, до якого спрямована тенденція руху об’єкта. У неживій природі існують об’єктивні цілі, а в живій додатково — суб’єктивні цілі. «Образно кажучи, об’єктивна мета — це мішень для ураження, а суб’єктивна мета — бажання стрілка вразити» [5, с. 58]. Мета зазвичай виникає з проблемної ситуації, яка не може бути дозволена готівковими коштами. І система виступає засобом вирішення проблеми. І так «система є кінцеве безліч функціональних елементів і відносин між ними, виділяється з середовища, у відповідності із заданою метою в рамках певного часового інтервалу» — це конструктивне визначення системи. Як вважає Т.А. Акімова з деякою умовністю всі поняття «системи можна поділити на три групи:
1 група це поняття системи — об’єкт дослідження і управління.
Визначення, що належать до першої групи, розглядають систему як комплекс процесів, явищ і зв’язків між ними, які існують об’єктивно, незалежно від спостерігача. Завдання спостерігача — виділити цю систему з навколишнього середовища, тобто, як мінімум, визначити її входи і виходи, а як максимум, піддати аналізу її структуру, з’ясувати механізм функціонування її елементів, зв’язку, і впливати на неї у потрібному напрямку.
2 група це поняття системи змикається з поняттям моделі.
Визначення другої групи розглядає систему як інструмент, спосіб дослідження процесів і явищ. Спостерігач, маючи перед собою ціль, контролює систему як деяке абстрактне відображення реальних об’єктів. При цьому абстрактна система розуміється як сукупність взаємопов’язаних змінних, які мають ті й чи інші властивості, характеристики елементів, об’єктів, які розглядаються в даній системі. Говорячи про синтез системи, мають на увазі її макромодель, аналіз же збігається з мікромоделірованіем її окремих елементів і процесів.
3 група поняття системи з одного боку, реальний об’єкт і одночасно абстрактний.
Третя група визначень подає компроміс між двома першими. «Система тут — штучно створюваний комплекс елементів (людей, процедур, технологій, наукових теорій і т. д.) призначений для вирішення складної організаційної, технічної, економічної задачі» [1, с. 45]. Отже, тут спостерігач не тільки виділяє систему із середовища, але і створює, синтезує її. Система, з одного боку, є реальним об’єктом і одночасно — моделлю.
Проте у всіх трьох групах визначень термін «система» включає в себе поняття про ціле, що складається з взаємопов’язаних, взаємодіючих, взаємозалежних частин. Причому властивості цих частин залежать від системи в цілому і, навпаки, властивості системи — від властивостей, що входять до неї частин. У всіх випадках мається на увазі наявність середовища, в якій система існує і функціонує. Для досліджуваної системи середовище може розглядатися як надсістема, відповідно її частини — як підсистеми. Більш повне визначення, що включає елементи та зв’язку, і мета, і спостерігача, а іноді й мову відображення системи, допомагають більш конкретно сформулювати проблеми, визначити завдання, намітити основні етапи системного дослідження.
Однак у всіх цих визначеннях не згадано дуже важлива властивість систем. Тому доведеться ввести доповнення. «Системою домовимося називати таке поєднання елементів, яке в сукупності набуває нової якості: у елементів цієї якості не було, а у системи воно з’являється» [1, с. 45]. Наприклад, мозок людини складається з нейтронів, які самі по собі не здатні до будь-якого розумного дії. Але у своїй сукупності вони народжують якесь системне властивість, притаманну цій сукупності, яке ми називаємо мисленням. «Його вивчення не зводиться до вивчення властивостей окремих нейтронів, — це дійсно системна властивість сукупності нейтронів» [1, с. 46]. Іншими словами, система має особливі системними властивостями. Вивчення властивостей кооперативних взаємодій представляється найважливішим напрямком сучасної науки.
Саме визначення системи показує нам одне з його основних властивостей: воно складається з елементів. Ці елементи прийнято називати підсистемами. Ще треба пам’ятати, що будь-яка з них сама є частиною якоїсь, ще більшою, системи. За своєю побудовою весь всесвіт складається з безлічі систем, кожна з яких міститься в більш масштабної системі. Термін «система» грецького походження і означає ціле, складене з окремих частин. В даний час існує досить велика кількість визначень «система».
Наприклад, за Л. Фон Берталанфі, «система — комплекс елементів, що знаходяться у взаємодії», за А. Холу «система являє собою безліч об’єктів разом з відносинами між об’єктами і між їхніми атрибутами». У Гослінга під системою розуміє збори простих частин. Відповідно до поняттям Р. Акоффа система являє собою будь-яку суть, яка складається з взаємопов’язаних частин. Найбільш близьким поняттям, які належать до інформаційних систем варто віднести визначення К. Уотта, який вважає, що система — це взаємодіє інформаційний комплекс, що характеризується багатьма причинно-наслідковими взаємодіями. З точки зору математики визначення системи можна умовно порівняти з визначенням множини, а під кібернетичної системою розуміється система як сукупність моделей, адекватна розв’язуваної задачі.
З наведених визначень можна виявити загальні моменти притаманні поняттю «система» і при подальших дослідженнях розглядати її як цілеспрямований комплекс взаємопов’язаних елементів будь-якої природи і відносин між ними. Обов’язкове існування цілей визначає загальні для всіх елементів цілеспрямовані правила взаємозв’язків, що обумовлюють цілеспрямованість системи в цілому.
Існує два підходи до визначення системи: дескриптивний і конструктивний. Дескриптивний підхід до системи полягає в тому, що характер функціонування системи об’єднують її структурою, елементами. Конструктивний підхід носить зворотний характер.
1. Акімова Т.А. Теорія організації: Учеб. Посібник для вузів. — М: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 367с.
2. Дослідження систем управління: Підручник для вузів / Під ред. В.І. Мухіна — М.: Видавництво «Іспит», 2003. — 384 с.
3. Прангішвілі І.В., Системні закономірності та системи оптимізації. М.: Синтез, 2004. — 208 с.
4. Системний аналіз в управлінні: Навч. посібник. / Под ред. А.А. Ємельянова — М: Фінанси і статистика, 2003. — 368 с.
5. Сурмін Ю.П. Теорія систем і системний аналіз: Учеб. Посібник. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.
–
LyriX APACS 3000 APACS Bio PassOffice АПОЛЛОН АПОЛЛОН Скрытый Скрытый Edge EVO VertX EVO| — Выбрать — Обзор продуктов Ведущие отраслевые гарантии Стандартные 3 года на серверы и хранилище Превосходная служба поддержки клиентовПолучите доступ к нашей команде в США со средним временем ожидания менее 30 секунд ЛУЧШИЕ РЕШЕНИЯСерверы виртуализацииПовысьте продуктивность за счет упрощенного управления. Решения SQL ServerИдеальная критически важная база данных с индивидуальными решениями SQL. Файловые серверы и серверы резервного копированияУпрощенные хост-серверы plug and play для хранения больших данных. Миграция в Office 365Переход на Office 365 может быть болезненным, мы можем помочь!
|
APSTEC SYSTEMS
Хотите попробовать HSR® в вашем городе?
Заполните форму, чтобы узнать, как HSR ™ может сделать ваше местоположение более безопасным.
CountryAfghanistanAlbaniaAlgeriaAmerican SamoaAndorraAngolaAnguillaAntarcticaAntigua и BarbudaArgentinaArmeniaArubaAustraliaAustriaAzerbaijanBahamasBahrainBangladeshBarbadosBelarusBelgiumBelizeBeninBermudaBhutanBolivia, многонациональное государство ofBonaire, Синт-Эстатиус и SabaBosnia и HerzegovinaBotswanaBouvet IslandBrazilBritish Индийский океан TerritoryBrunei DarussalamBulgariaBurkina FasoBurundiCabo VerdeCambodiaCameroonCanadaCayman IslandsCentral африканских RepublicChadChileChinaChristmas IslandCocos (Килинг) IslandsColombiaComorosCongoCongo, Демократическая Республика theCook IslandsCosta RicaCôte d’IvoireCroatiaCubaCuraçaoCyprusCzechiaDenmarkDjiboutiDominicaDominican RepublicEcuadorEgyptEl SalvadorEquatorial GuineaEritreaEstoniaEswatiniEthiopiaFalkland (Мальвинских) островах Фарерских IslandsFijiFinlandFranceFrench ГвианаФранцузская ПолинезияФранцузские Южные территорииГабонГамбияГрузияГерманияГанаГибралтарГрецияГренландияГренадаГваделупаГуамГватемалаГернсиГвинеяГвинея-БисауГайанаГаитиХерд-Айл и и McDonald IslandsHoly SeeHondurasHong KongHungaryIcelandIndiaIndonesiaIran, Исламская Республика ofIraqIrelandIsle из ManIsraelItalyJamaicaJapanJerseyJordanKazakhstanKenyaKiribatiKorea, Корейская Народно-Демократическая Республика ofKorea, Республика ofKuwaitKyrgyzstanLao Народная Демократическая RepublicLatviaLebanonLesothoLiberiaLibyaLiechtensteinLithuaniaĹland IslandsLuxembourgMacaoMacedonia, бывшая югославская Республика ofMadagascarMalawiMalaysiaMaldivesMaliMaltaMarshall IslandsMartiniqueMauritaniaMauritiusMayotteMexicoMicronesia, Федеративные Штаты ofMoldova, Республика ofMonacoMongoliaMontenegroMontserratMoroccoMozambiqueMyanmarNamibiaNauruNepalNetherlandsNew CaledoniaNew ZealandNicaraguaNigerNigeriaNiueNorfolk IslandNorthern Mariana IslandsNorwayOmanPakistanPalauPalestine, Государственный ofPanamaPapua Новый GuineaParaguayPeruPhilippinesPitcairnPolandPortugalPuerto RicoQatarRéunionRomaniaRussian FederationRwandaSaint Бартелеми, Святой Елены, Вознесения и Тристан-да-Кунья, Сент-Китс и Невис, Сент-Люсия, Сен-Мартен. (Французская часть) Сен-Пьер и MiquelonSaint Винсент и GrenadinesSamoaSan MarinoSao Томе и PrincipeSaudi ArabiaSenegalSerbiaSeychellesSierra LeoneSingaporeSint Маартен (Голландская часть) SlovakiaSloveniaSolomon IslandsSomaliaSouth AfricaSouth Джорджия и Южные Сандвичевы IslandsSouth SudanSpainSri LankaSudanSurinameSvalbard и Ян MayenSwedenSwitzerlandSyrian Arab RepublicTaiwan, провинция ChinaTajikistanTanzania, Объединенная Республика ofThailandTimor-LesteTogoTokelauTongaTrinidad и Тобаго, Тунис, Турция, Туркменистан, острова Туркс и Кайкос, Тувалу, Уганда, Украина, Объединенные Арабские Эмираты, Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии, Малые отдаленные острова Соединенных Штатов, Соединенные Штаты Америки, Уругвай, Узбекистан, Вануату, Венесуэла, Боливарианская Республика, Острова Вирджиния, Виргинские острова, Вирджиния.С.Уоллис и Футуна, Западная Сахара, Йемен, Замбия, Зимбабве.
Я согласен с Условиями использования, Политикой конфиденциальности и Политикой использования файлов cookie Apstec
Запросить демоОй.